Колишній військовий та волонтер Василь Бондаренко розповів про значимість Дня Незалежності та про те, як його «бджілки» полегшують життя військових.
Що для Вас означає слово «Незалежність»?
Незалежність для мене – це можливість вільно обирати свій шлях у житті і торувати його з усміхненим серцем. Дуже прагну, щоб і мої діти, коли подорослішають, мали можливість обирати власний шлях розвитку. Для цього, звісно ж, необхідно щоб вони зростали у незалежній країні. Саме за це ми «всім миром» і боремось зараз! Під час повномасштабної війни ми з командою взялися за виробництво дронів для українського війська. Я вирішив присвятити себе тому, що у мене найкраще виходить і тим самим допомагати фронту. І хоча зараз ця справа не приносить прибутків, я розумію, що під час війни це є нашим внеском у здобуття перемоги над ворогом. Знаєте, мені імпонує хід думок Сергія Притули, який якось сказав про те, що якщо ти не йдеш в армію, ти повинен щось робити для війська. Наприклад, працювати по 16 годин на виробництві всього необхідного для фронту.
Коли Ви вперше відчули і зрозуміли, що Україна є незалежною?
Мені ще немає сорока років, хоча вже маю двох синів та двох доньок. Я зростав вже у вільній Україні. І я не знаю іншої України, окрім демократичної, соборної, суверенної, незалежної України.
Що на Вашу думку варто робити, аби зберегти незалежність?
Все можливе і неможливе. Починаючи від сім’ї багатодітної, забезпеченої, ще сплатою податків з бізнесу, виробництвом дронів, щоденними донатами на Сили оборони. І в повітрі, і на морі, і на землі, і, якщо буде потрібно, під землею в кожному куточку нашої планети Земля.
Чи відіграє ключову роль мовне питання у творенні незалежності?
Я народився і виріс на півдні Одеської області. Наші краї в різні часи входили у склад інших держав. Тут проживають молдавани, болгари, гагаузи, російські липовани, румуни та нащадки козаків–українців. Хтось називає ці землі Бессарабією, хтось – Буджаком. Мені подобається Подунав’я, українське Подунав’я.
Але є один народ, історія якого налічує тисячі років… Він ніколи не мав своєї державності. Його винищували нацисти на рівні з євреями. Він не має підтримки з материнської держави, як–от румуни – з Румунії, болгари – з Болгарії, гагаузи – з Туреччини. Хоча ставлення до нього неоднозначне. Проте він зберігся протягом тисячоліть! І ще раз наголошую: ніколи не мав своєї державності. Ви, певно, здогадалися, що я мав на увазі ромів. А що їм дозволило зберегтися? Мова. Так, з часом вона змінилася. Так і всі мови з часом змінюються, тому що мова жива.
На наших теренах превалюють два діалекти ромської мови – влаській та кишинівський, що не дивно. Запозичення слів з іншої мови – це звичне явище для сучасних мов. Але попри все роми вижили протягом тисячоліть.
Якщо мова для нас буде мати важливе значення, то і суверенна, соборна Україна буде існувати тисячоліттями.
Як зазвичай проводите День Незалежності?
До війни святкували по–різному. А цього року зберемо нові розробки дронів і поїдемо їх тестувати. Після Перемоги поїду пом‘янути полеглих. А сьогодні потрібно працювати на захист нашої славної Батьківщини. Слава Україні!
