- Давай почнемо зі знайомства. Хто такий SLŸCH і що ти хочеш розповідати про себе через музику?
- Твої перші релізи вже окреслюють доволі різні емоційні стани. Якщо порівняти «Вона тікає» та «МЕТА», який із цих треків найбільше відображає тебе справжнього?
- «Вона тікає» — дуже емоційна історія про стосунки, у яких людина водночас сильно відчуває і ніби втрачає себе. Наскільки ця історія автобіографічна?
- У «Вона тікає» звучить думка про те, що коли по-справжньому любиш, іноді потрібно відпустити. Тобі самому легко відпускати людей?
- Кліп на «Вона тікає» уже набрав десятки тисяч переглядів. Чи очікував ти такої реакції на одну зі своїх перших відеоробіт? І що для тебе сьогодні взагалі означають цифри?
- Чи був у твоєму житті момент, коли ти поставив перед собою конкретну музичну мету і сказав: «Я не зупинюся, поки цього не досягну»?
- Якщо подивитися на ці роботи як на маленьку музичну історію SLŸCH, чи є між ними певний зв’язок, чи кожен реліз для тебе — абсолютно окремий світ?
- Яку роль у твоєму житті займає музика? Чи є сьогодні щось, заради чого ти міг би поставити кар’єру артиста на другий план?
- Новий реліз — яким він буде? Це продовження звучання, яке ми вже почули у попередніх роботах, чи SLŸCH покаже зовсім іншу сторону себе?
- Яка історія стоїть за новою піснею? Хто або що стало її головним тригером?
- Чого ти очікуєш від цієї прем’єри? Є конкретна планка, після якої скажеш: «Так, цей реліз спрацював»?
- Що буде далі: ще сингли, EP або альбом, нові кліпи, колаборації, концерти?
- З ким із представників сучасної української сцени ти хотів би записати фіт і чому саме з цією людиною?
Музика для одних стає професією, для інших — способом говорити про те, що складно висловити словами. А іноді вона просто залишається дитячою мрією, до якої людина повертається через роки. Саме такою історією починається музичний проєкт SLŸCH — артиста, який після довгої паузи нарешті дозволив собі займатися тим, про що мріяв із дитинства.
Перші релізи SLŸCH — «Вона тікає» та «МЕТА» — вже показали дві різні сторони його творчості: емоційну історію про стосунки, страх і необхідність відпускати та пісню про внутрішню силу, рух до цілі й віру в те, що зрештою все буде добре. Тепер артист презентує нову роботу «Весна» — історію про стосунки, які від самого початку були приречені, і спроби врятувати те, що вже неможливо змінити.
У розмові SLŸCH розповідає, чому колись намагався відмовитися від музики, що змусило його повернутися до дитячої мрії, чому не вважає «Вона тікає» автобіографічною історією та наскільки для нього важливі цифри прослуховувань. А також — про нову пісню «Весна», майбутні релізи, відеороботи, музичні цілі та українських артистів, із якими йому було б цікаво записати спільний трек.
Давай почнемо зі знайомства. Хто такий SLŸCH і що ти хочеш розповідати про себе через музику?
SLŸCH — це мій музичний проєкт, а ще — та сама мрія з дитинства, яку я дуже довго не наважувався втілити.
Багато років я думав, що мені не варто навіть пробувати, і намагався заховати в собі пристрасть до музики та бажання її створювати. Але, як виявилося, не надто успішно. У якийсь момент я зрозумів, що від цього нікуди не подінешся.
Зрештою я повернувся до того, що колись залишив на самому початку. Зараз розумію: можливо, не варто було кидати музику після першої спроби. Але, з іншого боку, мені, напевно, потрібно було пройти весь цей шлях, щоб повернутися до неї вже зовсім іншою людиною.
Тому SLŸCH для мене — це насамперед дитяча мрія, яку я нарешті почав втілювати в життя.
Твої перші релізи вже окреслюють доволі різні емоційні стани. Якщо порівняти «Вона тікає» та «МЕТА», який із цих треків найбільше відображає тебе справжнього?
Це два дуже різні треки, але кожен із них певною мірою відображає частину мене. Водночас я не думаю, що це якісь унікальні історії. Багато людей на певному етапі життя переживали щось подібне до того, про що йдеться в цих піснях.
«Вона тікає» — це історія про стосунки, у яких люди не можуть до кінця віддатися почуттям, бо бояться за своє майбутнє і не вірять, що зрештою все може скластися добре. Іноді наш мозок підказує доволі дивне, але просте рішення — втекти із ситуації замість того, щоб ризикнути й, можливо, виграти свій джекпот.
Та якщо порівнювати ці дві пісні, мені все ж ближча «МЕТА». У мене є внутрішня віра: якими б не були обставини, переконання, що зрештою все буде добре, стає паливом, яке змушує рухатися вперед і долати перешкоди.
Думаю, кожному з нас час від часу не вистачає такого пального. Саме тоді з’являються думки, що, можливо, настав час здатися й відмовитися від своїх цілей. Але для мене «МЕТА» саме про те, що цього робити не варто. Поки ти продовжуєш рухатися, у тебе залишається шанс дійти туди, куди насправді хочеш.
«Вона тікає» — дуже емоційна історія про стосунки, у яких людина водночас сильно відчуває і ніби втрачає себе. Наскільки ця історія автобіографічна?
Я б не сказав, що ця пісня автобіографічна. Я багато спостерігаю за тим, що відбувається навколо: за людьми, їхніми стосунками, рішеннями та емоціями. І неодноразово бачив подібні ситуації, які, на жаль, можуть трапитися практично з кожним.
Для мене «Вона тікає» — це радше історія про загальнолюдський страх. Про момент, коли людина чогось дуже хоче і щось надзвичайно сильно відчуває, але водночас боїться зробити крок назустріч цьому. І часом страх виявляється сильнішим за бажання ризикнути.
Тож це не моя особиста історія. Це розповідь про почуття та ситуації, які я багато разів спостерігав у житті й у яких, думаю, чимало людей можуть упізнати себе.
У «Вона тікає» звучить думка про те, що коли по-справжньому любиш, іноді потрібно відпустити. Тобі самому легко відпускати людей?
Навряд чи відпускати когось може бути легко, якщо ця людина і стосунки з нею справді багато для тебе важать.
Але з часом я зрозумів одну річ: іноді намагатися втримати когось будь-якою ціною набагато гірше, ніж відпустити. Життя не завжди піддається тій простій і зрозумілій логіці, якої ми всі так прагнемо.
Часом правильні рішення бувають абсолютно контрінтуїтивними. Тобі здається, що потрібно триматися, боротися до останнього й не відпускати. А насправді правильним рішенням може бути саме відпустити.
Чи легко це зробити? Звісно, ні. Особливо коли людина для тебе багато значить. Але іноді потрібно прийняти, що відпустити буде краще для вас обох, навіть якщо в той момент зовсім так не здається.
Кліп на «Вона тікає» уже набрав десятки тисяч переглядів. Чи очікував ти такої реакції на одну зі своїх перших відеоробіт? І що для тебе сьогодні взагалі означають цифри?
Мені дуже приємно і навіть трохи дивно усвідомлювати, що моя музика комусь подобається, що люди її слухають і дивляться мої відео.
Але цифри не мають для мене вирішального значення, тому що найбільше задоволення я отримую саме від процесу створення музики та відеоконтенту. Мене захоплює весь шлях — від появи першої ідеї до моменту, коли вона перетворюється на готову пісню чи відео. Це те, що мене надихає і чому я хочу присвячувати свій час.
Я прийшов до думки, що навіть якщо якась моя пісня нікому не сподобається, для мене найважливіше — довести її до стану, коли вона подобатиметься мені самому. Щоб я міг її увімкнути й сказати: «Так, це саме те, що я хотів зробити».
А якщо після цього пісня ще й знаходить свою аудиторію, збирає перегляди та відгукується іншим людям — це неймовірно приємно. Проте я сприймаю це радше як чудовий бонус, а не як головну мету.
Чи був у твоєму житті момент, коли ти поставив перед собою конкретну музичну мету і сказав: «Я не зупинюся, поки цього не досягну»?
У мене дуже багато музичних цілей, і більшість із них досить конкретні. Є навіть певна цифра — кількість пісень, які я хочу випустити за свою кар’єру. Є цілі, пов’язані з якістю та звучанням, якого я прагну досягти.
Навіть коли працюю над окремою піснею, завжди маю уявлення, якою вона повинна стати в результаті. Іноді таких цілей у межах одного треку може бути одразу декілька.
Мені здається, з музикою так само, як і з життям загалом: у тебе мають бути цілі, які по-справжньому запалюють і змушують рухатися вперед. Якщо я вже поставив перед собою таку мету, то хочу йти до неї, поки не досягну.
Найцікавіше, що навіть після цього не хочеться зупинятися. Щойно досягаєш однієї мети — майже одразу бачиш наступну. Мабуть, музика для мене — це не рух до однієї фінальної точки, а постійне бажання перевірити, наскільки краще я зможу зробити наступного разу.
Якщо подивитися на ці роботи як на маленьку музичну історію SLŸCH, чи є між ними певний зв’язок, чи кожен реліз для тебе — абсолютно окремий світ?
Можливо, всі мої пісні й мають якусь спільну рису, але в кожної з них є окрема ідея, історія та атмосфера.
Я не можу сказати, що вони спеціально переплітаються між собою, продовжують або доповнюють одна одну. Для мене кожна пісня — це окремий світ зі своїм настроєм, емоцією і думкою, яку мені хотілося висловити в конкретний момент.
Я не намагаюся об’єднати всі релізи в одну велику історію. Мені навіть подобається, що вони можуть бути різними й кожен із них існує сам по собі.
Яку роль у твоєму житті займає музика? Чи є сьогодні щось, заради чого ти міг би поставити кар’єру артиста на другий план?
Музика займає дуже важливе місце в моєму житті, адже вона зі мною із самого дитинства. Я не навчався в музичній школі, але завжди дуже багато слухав музику.
Для мене вона була своєрідним допінгом. Коли в житті щось відбувається, навіть одна пісня, яку ти слухаєш на повторі, може створити саме той настрій, якого тобі в цей момент бракує.
Тому зараз я не хочу і навіть не бачу для себе можливості відмовитися від кар’єри музиканта. Мені хочеться стати частиною цього світу. Можливо, колись і мої пісні для когось стануть мотиватором, другом або помічником, який зможе підтримати в потрібний момент, — так само, як свого часу мене підтримувала моя улюблена музика.
Новий реліз — яким він буде? Це продовження звучання, яке ми вже почули у попередніх роботах, чи SLŸCH покаже зовсім іншу сторону себе?
Оскільки я в цій справі ще початківець, із кожним новим релізом дедалі більше розширюю для себе можливості створення музики. Щоразу з’являється щось нове — в аранжуванні, ідеях та атмосфері пісень.
Мені здається, кожна наступна робота наближає мене до того рівня, коли музика справді може торкатися сердець слухачів.
Тому думаю, що нова пісня покаже мене з дещо іншого боку і підсвітить у більш яскравому світлі.
Яка історія стоїть за новою піснею? Хто або що стало її головним тригером?
Нова пісня «Весна» — це історія про стосунки, які були приречені від самого початку. Про ситуацію, коли, скільки б зусиль люди не докладали, це вже не допомагає нічого виправити чи зробити краще, а кожна наступна спроба лише завдає їм іще більше болю.
Я не можу сказати, що була якась конкретна подія чи людина, яка стала головним тригером для цієї пісні. Мабуть, такого тригера взагалі не існує. Це просто одна з тих історій, які щодня відбуваються навколо нас.
Чого ти очікуєш від цієї прем’єри? Є конкретна планка, після якої скажеш: «Так, цей реліз спрацював»?
Я не маю конкретних очікувань від цього релізу. Мабуть, є лише одне бажання: щоб після першого прослуховування людині захотілося ввімкнути цю пісню ще раз.
Якоїсь чіткої планки чи конкретних очікувань щодо результату на цей реліз не накладаю.
Що буде далі: ще сингли, EP або альбом, нові кліпи, колаборації, концерти?
Моя основна мета зараз — випускати нові пісні. У мене постійно з’являються ідеї та матеріали, які хочеться повністю реалізувати у вигляді повноцінних треків. Кілька з них уже готові до запису.
Також мені дуже подобається брати участь у зйомках кліпів. Тому для кожної своєї пісні я намагаюся створити відеороботу, яка візуально доповнюватиме її історію.
Тож плани на найближчі місяці — нові пісні та нові відео. Звісно, усе це доводиться поєднувати з основною роботою, але, думаю, баланс завжди можна знайти.
З ким із представників сучасної української сцени ти хотів би записати фіт і чому саме з цією людиною?
Наразі в мене немає конкретних планів щодо фітів. На початку своєї кар’єри мені більше хочеться зосередитися на власній музиці й зрозуміти, яким саме артистом я хочу бути.
Водночас є декілька українських виконавців, які настільки мене надихають, що можна сказати: частково саме завдяки їм я все ж наважився почати записувати власні пісні. Це KLER, Ikigai та Кажанна.
Я постійно переслуховую їхні треки, і ця музика справді надихає мене створювати щось своє. Тому, якщо говорити про фіт, який мені було б по-справжньому цікаво записати, це, мабуть, була б колаборація з кимось із них.

