Для глядачів відкрився театр Лесі Українки, раніше у назві значилось ще “російської драми”, але у перші дні війни колектив одноголосно ухвалив рішення перейменувати свій заклад. Давали на сцені “Три кохання” – виставу про Лесю Українку.
Їхній театр не працював рівно місяць, з міста поїхала велика частина трупи та персоналу, замість шести гримерів лишилось два, а замість сімнадцяти акторів, що задіяні у сьогоднішній виставі, вийдуть на сцену – вісім. «Ми репетирували в «Зумі», аби підігнати текст», – розповідають актори.
Глядачам роздають план глядацької зали. У кожного працівника чітка інструкція, що робити, якщо спрацює сирена. «Якщо у нас тривога, заходить директор, зупиняє виставу, всі виходять, два виходи і ідуть до укриття в метро», – розповідають адміністратори.
