Проєкт «ДНК. Свої» продовжує свою соціальну місію з воз’єднання родин, а також допомагає евакуйовувати близьких людей наших героїв з прифронтових територій. В одинадцятому випуску 4-го сезону журналісти проєкту задалися метою допомогти Ігорю, який виїхав з Курахова Донецької області, возєднатися з родиною, яка там залишилася. Також вийшло допомогти “знайти своїх” і іншим героям програми.
До програми «ДНК. Свої» звернувся 60-річний Ігор з Курахова, Донецької області. За тиждень до звернення у програму він залишив рідне місто, яке постійно перебуває під обстрілами, і поїхав до Кривого Рогу, куди ще півроку тому переселилася його дружина. Проте, у Кураховому залишилися близькі Ігоря – мати, сестра та племінник.
«Їхати було дуже моторошно на душі, тому що я свою сім’ю залишив там. Мій син Руслан зателефонував і говорить, що є можливість звернутися до журналістів і до волонтерів, попросити їх вивезти з міста Курахове мою матір Катерину, сестру Ірину і племінника Сергія. Чи живі вони, чи не живі, я не знаю нічого», — розповідає Ігор про причину звернення у «ДНК. Свої».
Також до програми звернулася волонтерка з Дніпра Юлія Кузніченко, яка опікується літніми переселенцями. Кілька тижнів тому у їхній центр привезли пані 92-річну Олександру Семенівну із Селидового Донецької області, проте за цей час її ніхто не забрав. З розмов з жінкою з’ясувалося, що у неї є донька, двоє внуків і зять, хочу спочатку Олександра запевняла, що у неї нікого немає.
Журналістам програми вдалося знайти доньку жінки, яка сама нещодавно залишила Селидове. Вона заявила, що нібито знає, що з її мамою все добре і забирати її не хоче. Проте попросила журналістів евакуювати її доньку, онуку Олександри Семенівни, яка залишилася на Донеччині.
Ще одне звернення до програми «ДНК. Свої» було від переселенки з окупованого Соледару Донецької області 75-річної Ірини Каменевої. Вже майже 2 роки вона з сином-інвалідом проживає на Кіровоградщині. Її проханням було знайти куму Ірину, зв’язок з якою втратила ще 14 років тому, адже крім сина у неї майже нікого і нічого не лишилося.
«Для мене Донецька область це все. Я б хотіла повернутися тільки туди, але нам вертатися нікуди. Я тільки хочу додому. Ми на старості залишилися без даху над головою, без майна, без нічого», — зі сльозами розповідає Ірина.
З кумою вони були близькими у дитинстві та молодості, та потім перестали бачитися і втратили контакти одна одної. Ірина шукала куму, одного разу навіть знайшла її номер, проте випадково не зберігла його.
У рамках програми «ДНК. Свої» жінки нарешті змогли побачитися, хоч поки тільки онлайн. Кума Ірини наразі живе у Швейцарії разом зі своєю донькою, яка заснувала там власний благодійний центр.
Зворушлива зустріч у студії сталася і у Ігора, адже у волонтерів вийшло вивезти його рідних — маму і сестру — з Курахового.
Як вийшло умовити жінок все ж залишити свій дім на Донеччині? Чи вдалося евакуювати онуку Олександри Семенівни? І який скандальний момент трапився у студії, яикй шокував ведучу програми Тетяну Висоцьку.
«Це вперше в історії нашого проєкту, коли зроблено все і більше, а людина так реагує і так себе поводить», — прокоментувала Висоцька.
Що все ж таки сталося, дивіться в одинадцятому випуску 4-го сезону «ДНК. Свої» на офіційному сайті.
Якщо ви також шукаєте рідних, з якими втратили зв’язок через повномасштабну війну, — пишіть на пошту dnk@slm.ua або телефонуйте за номерами гарячої лінії: +38(067)690–56–69, +38(067)690–56–91.
