Дев’ять держав Європейського Союзу звернулися до єврокомісара з питань спорту Гленна Мікаллефа із закликом виключити з програм фінансування ЄС спортивні організації, які сприяють поверненню російських і білоруських спортсменів до міжнародних змагань.
Ініціативу підтримали Данія, Естонія, Фінляндія, Латвія, Литва, Нідерланди, Польща, Румунія та Швеція. Серед організацій, яких може стосуватися ця пропозиція, — Міжнародний олімпійський комітет (МОК), Міжнародна федерація плавання World Aquatics і Міжнародна федерація фехтування (FIE). Крім того, країни пропонують переглянути участь цих структур у майбутніх заходах і дискусіях ЄС, присвячених розвитку спорту.
Міжнародний спорт відкриває двері росіянам, поки росія знищує українську спортивну інфраструктуру
Міжнародні спортивні організації поступово змінюють правила допуску представників країни-агресора до змагань. Водночас росія продовжує атакувати Україну, вбивати мирних жителів і руйнувати спортивні об’єкти.
У ніч на 7 жовтня російські війська знову завдали ударів по спортивній інфраструктурі України. Під обстріл, зокрема, потрапив басейн «Метеор» у Дніпрі. На тлі цих атак міжнародні федерації продовжують створювати умови для повернення російських спортсменів на світові спортивні арени. Серед тих, хто бере участь у міжнародних змаганнях, є й представники російської армії.
Ініціатива дев’яти держав ЄС стала черговим проявом підтримки України, яка щодня зазнає втрат через російську агресію, зокрема у спортивній галузі. Попри тривалу війну, наша держава продовжує рухатися до членства в Європейському Союзі.
Станом на жовтень 2026 року внаслідок повномасштабного російського вторгнення в Україні пошкоджено або зруйновано 930 об’єктів спортивної інфраструктури. За інформацією Міністерства молоді та спорту України, прямі збитки спортивної галузі становлять близько 4 мільярдів доларів. Війна завдала шкоди стадіонам, спортивним комплексам, басейнам, льодовим аренам і тренувальним базам.
У Федерації плавання України привітали позицію дев’яти європейських держав.
«Дякуємо дев’ятьом країнам ЄС за принципову позицію. російська агресія проти України має наслідки в усіх сферах, і міжнародний спорт не може бути винятком. Організації, які сприяють поверненню росії до змагань під національною символікою, мають відповідати за свої рішення», — йдеться в офіційній заяві Федерації плавання України.
«російських плавців у дорослому європейському плаванні ще не будуть допускати»
Перший віцепрезидент Федерації плавання України та голова Федерації плавання у Львівській області Андріян Гутник у коментарі для «ВЗ» розповів про ситуацію з допуском російських спортсменів до міжнародних змагань.
За його словами, наразі є позитивна новина: російських плавців поки не допускатимуть до дорослих європейських змагань із використанням національного прапора та гімну. Водночас країна-агресор наполягає на проведенні наступного чемпіонату Європи з водних видів спорту в російському Казані.
«Віримо, що European aquatics (Європейська федерація водних видів спорту) не допустить цього до завершення війни в Україні, — каже Андріян Гутник. — У Баку відбувся European aquatics — найбільший щорічний європейський форум із представниками усіх федерацій Європи, де я брав участь та обговорював разом з колегами важливі питання спорту. До European aquatics входить плавання, плавання на відкритій воді, водне поло, артистичне плавання, стрибки в воду. Федерація плавання України вдячна девʼяти країнам ЄС, які пропонують припинити фінансування організацій, які допускають росію до європейських змагань. Нехай змагаються зі своїми деякими братніми народами…».
Під час Європейського форуму спортивних федерацій у Баку (Азербайджан) Андріян Гутник зустрівся з президентом European Aquatics Антоніо Сілвою та віцепрезиденткою України зі стрибків у воду Ганною Сорокіною.
«Не варто чекати швидкої реакції: це лист єврокомісару, а не рішення Єврокомісії»
Експерт з євроінтеграції Анатолій Шалаєв у коментарі для «ВЗ» зазначив, що ініціатива дев’яти країн ЄС важлива передусім тим, що переводить дискусію про нібито позаполітичний характер спорту в практичну площину — фінансування міжнародних організацій коштом Європейського Союзу.
«Ініціатива дев’яти країн ЄС цікава тим, що переводить розмову про «позаполітичність» спорту в практичну площину: хто і за що отримує європейські гроші, — сказав у коментарі для «ВЗ» експерт з євроінтеграції Анатолій Шалаєв. — Фінансування ЄС завжди трималося на цінностях, просто досі це рідко стосувалося спортивних федерацій. У ніч на 7 жовтня росія знову атакувала спортивну інфраструктуру, зокрема — басейн «Метеор» у Дніпрі. Водночас МОК, World Aquatics і Міжнародна федерація фехтування відкривають російським спортсменам шлях до міжнародних стартів, а серед них є й ті, хто пов’язаний з армією. Тому питання, чи може така нейтральність фінансуватися з європейського бюджету, цілком закономірне.
Не варто чекати швидкої реакції: це лист єврокомісару Гленну Мікаллефу, а не рішення Єврокомісії. Але сам факт, що його підписали Данія, Естонія, Фінляндія, Латвія, Литва, Нідерланди, Польща, Румунія та Швеція, показує, що країни, найближчі до російської загрози, продовжують формувати порядок денний ЄС. Тепер важливо, чи долучаться інші держави, і чи змінять тон самі федерації. Зазвичай саме з цього починається зміна політики: спершу з умов фінансування, потім з риторики”.»
