Ведуча програм “Вікна-новини” та “ДНК. Свої” на телеканалі СТБ, а також загальнонаціонального марафону “Єдині новини” Тетяна Висоцька до срібного весілля розповіла про своє знайомство з чоловіком Олексієм, їхню історію кохання та про те, як він готувався до великої війни.
Про історію знайомства
Ми з чоловіком почали зустрічатися у 1997-му. Ми вже разом 27 років і це — неймовірно великий шлях. Цікаво, що ми навчалися в одній школі, але саме там не перетиналися ніколи. Льоша був на рік старший. Така сама історія була, коли ми навчалися в медичному училищі: він обрав фельдшерську спеціальність, а я навчалася на медичну сестру. Але доля все-таки звела нас разом. Ми зустрілися у школі-студії «Перспектива» на Херсонському телебаченні, де збиралися молоді люди, які мріяли стати журналістами. На той час в Херсоні не було журфаку, але ця студія надавала багато знань і освіти.
Я пам’ятаю той момент, коли я працювала, а він прийшов на проби, щоб вступити до школи. Він сидів в турецькому светрі без будь-яких папірців і розповідав про Наполеона та його історію. А я дуже люблю людей за розум. Для мене важливо, щоб людина, а чоловік зокрема, був зі «змістом», а не за «формою». Розумом Олексій мене і зацікавив. Потім через деякий час він запросив мене на побачення і ми довгий час це приховували. Після навчання в школі Інтерньюз у Києві мене запросили працювати на Новий канал. Я переїхала до столиці, а незабаром Льоша також приїхав. Отак разом і йдемо по життю.
Спільне життя. Спільна робота.
Доля так розпорядилася, що нам з чоловіком часто випадала можливість працювати разом. У нас все почалося зі службового роману на херсонському телебаченні та й в Києві на Новому каналі ми теж разом працювали. Це ніколи не заважало розвиватися. Навпаки – завжди підтримуємо одне одного. У нас стандарти і бачення спільні. Це стосується професійної сфери і життя загалом. Я не скажу що ми ідеальна родина. Помилки бувають і в роботі, і в шлюбі, і у вихованні дітей. Ми живі люди. Головне з усіляких життєвих уроків виносити досвід та робити висновки. Тоді все буде добре.
Чоловік готувався до війни
Льоша мені постійно казав, що буде велика війна. Він незадовго до повномасштабного вторгнення зібрав сумку і тримав напоготові. Війна росії проти України — повномасштабне збочення, що його досі неможливо зрозуміти здоровим глуздом. Але він розумів і казав, що Путін не зупиниться і вони підуть далі, не обмежуючись Сходом країни та Кримом. У чоловіка вже був закритий військовий квиток, але він сам пішов у військкомат та відновив його. Він спочатку записався до ТРО, після у складі Сил оборони обороняв нас на Східному напрямку. Мій чоловік завжди говорив таку річ: «Хай я повоюю, а не наші діти. Я це роблю для того, щоб їм не дісталась війна». І він це говорить не патетично, Льоша так відчуває.
Що допомагає тримати ментальний стан, коли чоловік не виходив на звʼязок?
Коли чоловік не виходить на зв’язок, ніщо мені не допомагає. Ти як одна витягнута струна, ти робиш весь функціонал на автоматі. Я постійно на телефоні, очікуючи, коли він з’явиться в мережі та надішле мені той “плюсик”. Морально це дуже важко. Зараз стало трохи легше, оскільки він перебуває не на передовій, а в прифронтовій зоні. Він працює зараз на військовому телебаченні. Тепер принаймні я не та “струна”, яка була два роки тому, і я можу трохи видихнути. Я розумію кожну родину, яка очікує зв’язку зі своїм воїном. Це справжнє пекло.
Про рецепт ідеальних стосунків. Чи існує він?
Універсальних рецептів для побудови ідеальних стосунків немає. У кожної пари свій підхід. На мою думку, щоб збудувати міцну родину потрібно кожному з партнерів працювати над собою і спільно зростати-дорослішати. Ще важливо мати обопільні інтереси та погляди на життя. Також потрібно вміти шукати компроміси і навчитися безболісно проводити “червоні лінії” особистих кордонів. Ми з чоловіком за 25 років окреслили де чия особиста територія, навчилися чути одне одного, на щось заплющувати очі, десь навпаки відстоювати своє. Я певна, якщо з повагою до цього всього ставитися, а головне – до своєї половинки, то у всіх все вийде.
