Сьогоді у співачки Катерини Малицької, яка вже більше 10-ти років на сцені День народження. Наша редакція приєднується до усіх привітань та бажає здійснення мрій та мирного неба над головою.
За декілька днів у артистки відбудеться прем’єра пісні та відеокліпу на нову пісню “Не щаслива”, де вона торкнулася вічної теми кохання, зокрема, як кожна жінка та дівчина чекає свого коханого з війни.
Катерина Малицька – народилась у місті Одеса в сім’ї, де завжди панувала атмосфера музики і творчості. Мати закінчила школу по класу фортепіано і 12 років займалась народними танцями, батько, володар ідеального музичного слуху, грав на бас гітарі в рок гурті і співав.
Катерина з дитинства захоплювалась українськими народними піснями і створювала імпровізовані концерти просто у подвір’ї свого будинку для всіх сусідів ще у 5-ти річному віці. Так були здобуті перші оплески. Згодом Катерина вирішує переїхати у культурну столицю України, на батьківщину свого тата – місто Львів. Доля зводить Катерину з автором який стає автором всіх пісень з її дебютного альбому. Починається студійна робота та активна гастрольна дільність Західною Україною.
В 2019 році артистка переїжджає до Києва та розпочинає свою творчу діяльність.
Розкажіть про перше кохання та перші почуття. Чи присвячували пісню коханню чи написали б про це?
Закохувалася ще в школі і доволі часто, переважно в хопців старших за мене на 2-3 роки, тоді здавалося, що вони доросліші та цікавіші за однолітків. Думаю саме коханню і присвячено більшість пісень, які існують. Мої пісні не вийняток. Писати власні пісні я почала недавно, але вони всі про почуття, які я колись переживала.
Який ваш стиль в музиці чи позиціонуєте себе як лірик, чи ви навпаки дуже запальна і готова до будь-яких стилів ?
Все залежить від настрою. Деколи хочеться більше ліричних фарб, а буває, що виникає шалене бажання запалювати. Мене приваблюють різні стилі і напрямки, не хочеться зупинятися на одному. Я готова до експериментів.
Опишіть себе трьома словами :
Відверта, чесна, щира.
Який божевільний вчинок ви б хотіли зробити, але ще зараз не
наважуєтесь?
Не знаю, чи це можна назвати божевільним вчинком, але екстремальним точно! Вже декілька років не можу наважитися на стрибок з парашутом. Подих захоплює коли бачу, як це роблять інші, але коли подумаю про крок з літака у небо…стає страшно. Ось така внутрішня боротьба. Поки що страх перемагає, але сподіваюся, що колись все ж наважуся на це.
Ви родом зі Львова, переїхавши 2,5 роки до Києва, ви вже встигли адаптуватись? Що була найважим при переїзді?
Насправді, народилася я в Одесі, але музичну кар’єру вирішила будувати у Львові. Саме там почався мій музичний шлях: перші пісні, перші ефіри на телебаченні та саме основне, знайомства з людьми, які вплинули на мою творчість. Після переїзду в Київ адаптувалася доволі швидко, можливо тому, що бувала там досить часто та й графік не дозволяв розслаблятися. Звісно не вистачало друзів і рідних але вони часто приїздять до мене і ми не встигаємо засумувати.
Розкажіть про свої спогади у перші дні війни?
Співачка Катерина Малицька залишалась у Києві, не дивлячись на те , що має родину на Західній Україні .
«Ще в перший день війни я вирішила для себе, що залишаюся в Києві. Це місто вже 3 роки, як мій дім. По можливості намагаюся допомагати фінансово усім , хто цього потребує, зокрема військовим та волонтерам. Також я постійно на зв‘язку зі своїми близькими та рідними, які живуть в різних куточках країни. Не буду брехати, що все добре. В магазинах майже нічого немає, переважно залишились продукти тільки першої необхідності. В аптеках величезні черги тому, що працюють тільки державні. Звук сирени, після перемоги , ще буде снитися мені довго, як і будь-якому українцю. Постійно чуємо вибухи, деколи зовсім близько.Це завжди дуже страшно, ти ніколи не знаєш , яким буде завтра, яким буде твоє життя через годину. Так сталось, що в мене немає родини в Росії , друзів теж. Це і не дивно, для мене не прийнятно дружити з людьми в яких інший образ мислення та нема нічого спільного. А знайомі є у і них поведінка дуже відрізняється. Є такі, які відписалися від мене та видалилися з друзів ще в 1 день війни. Але є і такі, які написали, що їм боляче дивитись мої сторіс, бо вони хочуть себе обмежити від тих жахливих новин, які відбувають в Україні”, – каже артистка
На думку Катерини не потрібно витрачати час на пояснення людям, які не хочуть тебе чути. Зараз саме основне це ваш настрій, здоров‘я та бойовий дух. А щось пояснити зомбованій людині це просто трата вашого часу.
Але, що найбільше здивувало співачку. Знайшлись серед її знайомих у Росії люди, які почали вибачатись за свою країну та обіцяти, що по можливості будуть робити все , від них заведене, щоб донести правду до якомога більшої кількості людей. Агітувати друзів та сусідів, виходити на мітинги , показувати правдиві джерела інформації, робити все, що в їхніх силах.
«Від себе хочу побажати прекрасному українському народу: здоров’я, бойового настрою та віри у нашу перемогу! Слава ЗСУ! Слава Україні!”, – доповнила співачка.