У Києві відбулася церемонія прощання зі співаком Михайлом Клименко, солістом гурту ADAM, який помер 7 грудня.
У Києві сьогодні, 9 грудня, у стінах Національної філармонії відбулася урочиста церемонія прощання. Як передають кореспонденти ТСН.ua, на подію прийшли рідні, колеги та відомі друзі артиста. До зали також підходили численні шанувальники. Під час церемонії звучала прощальна музика — серед композицій лунали твори, створені самим музикантом.
Прощальна церемонія розпочалася, як і планувалося, о 10:00. Поблизу входу були розміщені плакати та мольберти з рядками з пісень ADAM. Із зірок підтримати родину Михайла Клименка прийшли Володимир Дантес, Вадим Лисиця, KOLA, alyona alyona, дружина Володимира Остапчука, Геля Зозуля, Roxolana, музикант «Океану Ельзи» Денис Дудко, Олександр Педан, Ірина Гатун, Лєра Мандзюк, Дмитро Монатік, Віталій Козловський, Влад Дарвін, Валерій Харчишин та інші.
Труну співака оточували живі квіти та м’яке світло, а поруч постійно перебували його близькі — дружина Олександра, двоє дітей і батьки. Люди приходили до зали з квітами, спогадами та сумом у очах. З приміщення час від часу долинали схлипи рідних. Раптом матері ADAM стало зле — до неї підбігли медики, проте вона, охоплена болем, вигукнула: «Господи, навіщо ти так? Навіщо ти його забрав від мене?».
Вдова ADAM, Олександра Норова, виголосила щемливу промову. Її спогади про чоловіка, якого вона любила понад усе, довели до сліз усіх присутніх. Вона подякувала за роки великого кохання, спільної творчості та щасливу родину. Також згадала останній день перед смертю Михайла, коли була поруч і молилася за нього. Тоді, немов передвісник горя, до неї прилетіло сонечко, з яким вона розмовляла в кімнаті, відчувши, що душа чоловіка залишає цей світ.
«Дуже важко мені казати, але в серці та душі величезна пустота. Єдине, що хочу сказати — я впевнена на 100 відсотків, що прожила майже 18 років з Мішею в неземному коханні. Ми завжди дякували Богу одне за одного, любов, яку він подарував. Я Міші дякую, він найкращий у світі чоловік, батько, творча людина. Дякую за ці пісні, які залишаться в серці, думках. Я тебе дуже люблю і буду любити все своє життя. Ти назавжди у моєму серці. Я так молилася, кричала, але, мабуть, у Бога свої плани на всіх нас. Дякую тобі, Мішель, такого більше ніколи не буде, дякую тобі за дітей. Перед ранком, коли Міша пішов, я ввечері приїхала після лікарні… Я його там націлувала, масажі робила, тулилася до нього так сильно… Думала, він зараз, як у казці, розплющить очі й на мене гляне. Але приїхала додому й маленька божа корівка літає біля мене. Я вже зрозуміла, що це був Міша», — довела до сліз Олександра.
