Співак Панас Буйний розповідає про свої студентські роки, коли зрозумів, що хочеш в житті займатись музикою та про викладачів і наставників, які вплинули на артиста
Панас Буйний – український співак комедійного жанру, відомий епатажним образом та “гострим” слівцем в сторону ворогів. Всебічно підтримує ЗСУ, взяв участь у великій кількості благодійних концертів та зборів на підтримку армії. З початку війни його пісні підіймають бойовий дух наших воїнів на передовій.
Коли зрозумів, що хочеш в житті займатись музикою?
У 8 класі навчаючись в музичній школі на барабанах, мій викладач Іванишин Богдан Дмитрович надихнув мене на продовження мого навчання в вищому музичному закладі.
Після того, я почав активно готуватись до вступу.
Познайомився з викладачем з великої літери та практикуючим музикантом- барабанщиком Беднарським Романом Орестовичом, який далі мене розвивав музично та познайомив зі світом українського шоу-бізнесу.
В якому Виші навчався? Які цікаві моменти можеш пригадати зі студентських років?
Після закінчення муз.училища, я вступив до ЛНУ ім. Івана Франка.
Де навчався на хорового диригента та викладача музики і сопілки.
На вступних екзаменах на творчому конкурсі я був єдиний з кандидатів, який грав на барабанах. Приволік їх з батьком під двері концертного залу, покликав колєгу басіста і ми вразили всіх. Це був єдиний за всю історію закладу такий фурор на вступі. Враховуючи, що я йшов здавати іспит після парубоцької вечірки свого товариша, а тепер продюсера Богдана Нестора. Я з мокрими плавками в кишені піджака. І великим натхненням здав іспити на відмінно і мене одразу зарахували!
В університеті я користувався популярністю серед дівчат.
Там зустрів не одне своє кохання, але найцінніше, що подарував мені універ -це мою дружину!
Як давалось навчання в інституті?
3 Навчання для мене було легким, оскільки я мав вже велике підгрунтя після муз.училища , тому я моментами зневажливо відносився до деяких предметів. Одне і те саме слухати, вже не було сил. Акцент більше робив на своїй музичній зайнятості поза навчанням.
Чим найбільше запам’ятались студентські роки?
Найбільше запамʼятались наші музичні «посиденьки» після кожного держ.екзамену. Ми з хором збирались в великій аудиторії і разом з викладачами проводили великі музичні «джем сейшни» співали, музикували, ділились особистими цікавими смішними історіями та весело проводили час. Тоді я зрозумів, що роки йдуть, а історії у всіх однакові.
Викладачі ділились своїми історіями, коли вони були студентами та ці історії перепліталися з твоїми. Ось така цікава, музична циклічність.
Чи були викладачі наставники, які вплинули на тебе?
Моя перша вчителька, яка заклала мені зерно мудрості та любов до музики -це була Притула Галина Василівна.
Викладачка, яка познайомила мене з хоровим мистецтвом та вокалом – Грищенюк Неоніла Денисівна.
Викладач з барабанів та бас-гітари, який надихав та підтримував мене в моєму продовженні навчання в вищому муз.закладі- Іванишин Богдан Дмитрович.
Викладач муз.училища та людина, яка ввела поступово мене в український шоу- бізнес, якому я багато чим завдячую- Беднарський Роман Орестович.
Та викладачу з сопілки в університеті Довгалю Олег Олексійович, який познайомив мене з інструментом сопілка, яку я успішно викладав в музичній школі, коли мав практику викладання.
