Оля Атанасова — талановита акторка театру та кіно, яка неодноразово вражала глядачів своїми яскравими ролями. У новому серіалі «Кохання та полум’я» вона виконала роль Ольги, що стала справжнім викликом для акторки. У цьому інтерв’ю акторка ділиться своїми враженнями від роботи над серіалом, розповідає про труднощі та курйози на зйомках, а також висвітлює важливість професії рятувальника. Крім того, акторка міркує про майбутнє українського кіно і дає поради щодо розвитку галузі.
- Театр чи кіно: що надихає більше?
Акторка театру та кіно зізнається: для неї головне — сама творчість, а не конкретний майданчик.
«Мене заряджає і сцена, і знімальний майданчик. У кіно я закохана в атмосферу ще до того, як починаються зйомки. Лише заходиш у гримерку — і вже поринаєш у цей особливий кінематографічний світ. Обожнюю моменти спілкування зі стилістами, гримерами, партнерами по сцені, дрібні жарти, маленькі ритуали — усе це створює неймовірний настрій ще до першого дубля», — ділиться Оля Атанасова.
У театрі ж — інший драйв: «Театр — це жива магія від першої до останньої миті. Ти проживаєш історію цілком, без монтажу, без пауз. Разом із кожним виходом на сцену ти ніби заново переживаєш одне життя — повне емоцій, досвіду і внутрішніх відкриттів».
Оля Атанасова переконана: неможливо обрати щось одне. «Театр і кіно взаємодоповнюють одне одного. Театр — це моя школа, мій тренажер, постійне натхнення, без якого навіть камера не мала б тієї магії», — підсумовує вона.
2.Ваш нещодавній проєкт — серіал «Кохання та полум’я». Чим вас надихнула ця робота і який досвід ви винесли зі зйомок? Що вас найбільше вразило у сценарії?
«Кохання та полум’я» для мене — особливий проєкт. Це історія про справжніх героїв серед нас — рятувальників, які щодня ризикують життям заради інших. Сам сценарій надихав уже з перших сторінок, а моя героїня Ольга стала справжнім акторським викликом. Її характер складний і багатогранний: іноді я сама дивувалася її вчинкам, читаючи текст. Але кожна дія має свою правду, і саме це робить персонажа живим.
На знімальному майданчику ми працювали під супроводом справжніх фахівців ДСНС. Це було неймовірне занурення в реальність: спілкування з рятувальниками, диспетчерами, вивчення деталей їхньої роботи. Я відкрила для себе, наскільки фізично важкою є ця професія: лише екіпірування важить близько 15 кілограмів! І хоча серед рятувальників переважають чоловіки, дівчата в команді — справжні героїні з неймовірним почуттям гумору та великою силою духу.
Зараз для України справжніми зірками є ті, хто захищає життя — не лише артисти, а й військові, рятувальники, лікарі. І мені дуже важливо бути частиною історії, яка про це розповідає.
3.Ви схожі на свою героїню в серіалі?
У нас із Ольгою є дещо спільне — цілеспрямованість, уміння швидко діяти в критичних ситуаціях і не здаватися, що б не трапилось. Але загалом ми дуже різні. Її шлях, вибори і внутрішні рішення часто були для мене справжнім викликом під час роботи над роллю.
4.Чого вас навчила ваша героїня?
Ольга нагадала мені важливу істину: усе найкраще — попереду, але потрібно вчасно зробити свій вибір. Цей досвід — ще одна прожита історія, яка залишиться зі мною надовго.
- У серіалі «Кохання та полум’я» ви проходили справжню смугу перешкод, як справжні рятувальники. Що виявилося найважчим?
Перед зйомками ми проходили спеціальну підготовку, щоб краще зануритися в професію рятувальників і відчути, що переживають справжні герої щодня. Одним із найскладніших випробувань стала смуга перешкод.
Найважче було розподілити свої сили. Якщо виконувати кожне завдання окремо, фізична форма дозволяє це зробити якісно. Але коли випробування йдуть одне за одним і ще й на час — це зовсім інший рівень навантаження. Виявилося, що навіть хороша фізична підготовка без правильного розрахунку енергії не гарантує успіху.
Я дуже хочу пройти смугу ще раз і впевнена: наступного разу ми впораємось ще краще!
6.Чи траплялися на зйомках курйози?
Було кілька моментів! Один особливо запам’ятався — сцена, де я вночі босоніж тікаю від героя Андрія. Бігти довелося прямо по лісу, не звертаючи уваги на те, що під ногами. А там було все що завгодно! Ще й води в будинку на майданчику тоді не було — щоб ноги помити, довелося рятуватися вологими серветками. Добре, що була ніч, і темрява допомогла приховати всі «бойові сліди» цього епізоду. (усміхається)
7.Як вам було грати любовну лінію з Тарасом Цимбалюком? І як одночасно вдалося передати почуття у сценах із трьома різними партнерами?
— Я дуже люблю грати сцени про кохання й взаємність — тоді працювати легше, природніше. З Тарасом у нас уже була взаємність у виставі «Основний інстинкт», тому на знімальному майданчику «Кохання та полум’я» нам було комфортно. Чесно кажучи, в мою героїню Ольгу важко не закохатися! (усміхається)
Що стосується сцен із трьома різними партнерами — це теж цікавий досвід. Справжній виклик полягає не в самих поцілунках — це вже фінал певної історії, а в тому, як ця історія розвивається, як до цих почуттів йде дія. Оце найцікавіше для актора. Ну і так, можна сказати, що я трошки готувалася до «Холостячки» (сміється)
- Яке послання, на вашу думку, має донести стрічка «Кохання та полум’я» до глядачів?
Передусім — що ми маємо залишатися людьми за будь-яких обставин, що допомога ближньому надзвичайно важлива. І що правда, зрештою, завжди перемагає. Ще одне важливе послання — увага до професії рятувальника. Раніше в нашій країні цю роботу часто недооцінювали. А завдяки серіалу ми теж підсвітили, наскільки це складна, героїчна праця, яка вимагає мужності, витримки й великого серця.
9.Що, на вашу думку, потрібно зробити для того, щоб українське кіно вийшло на новий рівень? Які зміни можуть допомогти у цьому?
Щоб українське кіно розвивалося, потрібно створювати якісний продукт. Це означає — сильні сценарії, хороші режисери, талановиті актори. Якщо така команда збереться навколо справді класної історії, проєкт має всі шанси стати успішним.
Також дуже важливо орієнтуватися на розумного, сучасного глядача. Робити такі проєкти, які не поступаються за рівнем Netflix: цікаві, глибокі, непередбачувані. Ну і, звісно, потрібне гідне фінансування, без якого якісне кіно створити дуже складно.
10.Які три українські фільми чи серіали ви б порекомендували до перегляду? Що в них вас особливо вразило і чому вони заслуговують на увагу?
Що стосується українських проєктів, я б обов’язково порекомендувала «Спіймати Кайдаша» та «Перевізниця». Вони виділяються своєю стильністю, гарною картинкою, чудовою операторською та акторською роботою. Ну і, звісно, наш серіал «Кохання та полум’я». Це той проєкт, де все зійшлося: і сюжет, і герої, і якість.
Ще сподобався Будинок «Слово» — це чудовий приклад того, як можна розповідати історії про наших героїв. Більше б таких проєктів!
