Викладачка німецької мови Наталія Ковальчук розповідає, як обрала свою спеціалізацію, які проєкти та стажування вплинули на її професійний розвиток, та чому інклюзивна освіта стала її пріоритетом. Її історія демонструє, як поєднання академічної бази та власного самонавчання формує сучасного педагога.
Чому ви обрали саме німецьку мову для навчання та викладання?
Німецька мова полонила мене ще зі шкільних років. Спершу це була цікавість до пісень і фільмів німецькою, але згодом вона переросла у справжнє захоплення. В університеті я зустріла викладачів, які стали для мене прикладом і надихнули на те, щоб одного дня також навчати інших. Для мене завжди було важливим не обмежуватися лише однією віковою групою — мене приваблював сам процес передачі знань усім, хто готовий і хоче вивчати мову.
Першим викликом стали курси для літніх людей. Це був особливий досвід: я прагнула знаходити прості та доступні методи, щоб допомогти їм відкрити для себе новий світ. Згодом я отримала стипендію на навчання в Німеччині й відвідала мовні курси там. Це була одна з найважливіших пригод у моєму житті: мова й культура відкрилися мені зсередини, і я ще більше закохалася в німецьку.
Де ви здобували освіту, які програми найбільше вплинули на ваш розвиток?
Я навчалася в Миколаївському національному університеті імені Василя Сухомлинського — закладі, де сконцентровано чимало педагогічних спеціальностей. Тут я пройшла бакалаврську й магістерську програми, а також щороку брала участь у педагогічній практиці. Саме практика допомогла мені відчути себе справжньою викладачкою і ще більше зміцнила моє бажання навчати.
У 2015 році я виграла літню стипендію й поїхала до університету міста Люнебург у Німеччині. Цей досвід став безцінним: я не лише вдосконалила знання мови, а й ближче познайомилася з німецькою культурою, її різноманітністю й глибиною.
Чи брали ви участь у студентських проєктах, конкурсах, олімпіадах?
Так, студентське життя було для мене дуже активним. Я брала участь у проєкті «Інститут третього покоління», де понад пів року викладала німецьку мову літнім людям. Це дало мені розуміння, наскільки важливо робити навчання доступним і для тих, кому воно дається складніше. Тоді й зародився мій інтерес до інклюзивної освіти.
Також я брала участь у конкурсах із творчого перекладу віршів і прозових творів, публікувала наукові статті та була активною учасницею університетських заходів.
Як під час навчання з’явився інтерес до інклюзивної освіти?
Перший серйозний поштовх я отримала саме завдяки проєкту «Інститут третього покоління». Працюючи з людьми літнього віку, я зрозуміла, що інклюзія — це не лише про роботу з учнями з вадами слуху чи зору, а й про вміння підлаштовувати навчальний процес під різні когнітивні можливості та способи сприйняття інформації.
Пізніше я працювала в дитячому таборі, де ми приймали дітей з інклюзією. Це був важливий досвід: ми вчилися створювати умови, у яких кожна дитина могла відчути себе повноправною частиною колективу. Саме тоді я зрозуміла, що хочу й надалі розвиватися в цій темі.
Які знання дав університет, а які довелося здобувати самостійно?
Університет подарував мені міцну базу: педагогічні знання, розуміння методик, досвід практики та головне — віру в те, що навчання може змінювати життя. Я навчилася тримати увагу великої аудиторії, підбирати матеріали й правильно структурувати уроки.
Водночас багато чого я здобувала сама: навчилася креативно підходити до викладання, будувати власну систему навчання, захоплювати увагу не лише учнів, а й десятків тисяч підписників щодня. Саме цей баланс — фундаментальні знання від університету й постійне самонавчання — і сформував мене як викладачку.
Довідка
Наталія Ковальчук — викладачка німецької мови, авторка освітнього контенту в TikTok (100 тис.+ підписників), Instagram (70 тис.+) та YouTube. Спеціалізується на темі інклюзивної освіти та популяризує вивчення мов через сучасні цифрові формати.
