Кінопортрети сучасної України: які стрічки змагатимуться за нагороди 16-го Одеського міжнародного кінофестивалю

У межах 16-го Одеського міжнародного кінофестивалю, який відбуватиметься з 24 вересня по 4 жовтня у Києві, глядачі та професійне журі познайомляться з найсучаснішими українськими документальними стрічками. Цьогорічний національний документальний конкурс включає роботи останніх років, що відображають життя України в усіх його вимірах — від воєнних випробувань до культурних та соціальних історій, від особистих драм до героїзму і стійкості.

Учасники конкурсу боротимуться за головну нагороду — статуетку “Золотий Дюк” за найкращий український документальний фільм, а журі матиме можливість присудити ще дві спеціальні відзнаки. Повертається й Гран-прі фестивалю — приз глядацьких симпатій, тож відтепер глядачі зможуть обирати найкращий фільм серед учасників як національного документального, так і європейського конкурсу.

До національного документального конкурсу 16-го Одеського міжнародного кінофестивалю увійшли такі роботи:

«Музика буття» (Геннадій Черномашинцев, 2024)

Старий будинок культури в маленькому українському містечку стає центром життя Тетіївського духового оркестру. Під керівництвом Василя Антоновича музиканти готуються до іспиту перед комісією Міністерства культури, адже існування їхнього колективу опинилося під загрозою.

Фільм відкриває глядачеві внутрішній світ музикантів, їхні мрії та побут, показуючи, що музика тут — це не професія, а спосіб існування, сенс життя і джерело радості, яке здатне об’єднувати покоління та надихати навіть у найскладніші часи.

«Обережно: діти» (Світлана Рудюк, 2024)

Калейдоскоп дитячих історій під час російського вторгнення в Україну. Діти намагаються зрозуміти і опанувати травми, що залишаються в їхньому свідомому й підсвідомому, через проговорювання, спогади та переживання повсякденних моментів. 

Це документальна розповідь, що глибоко досліджує, як молоде покоління формує своє «зараз» і «майбутнє» під тягарем надзвичайних обставин.

«Татова колискова» (Леся Дяк, 2024)

Фільм розповідає про Сергія, ветерана, який після пережитих на фронті трагедій і втрат намагається відновити зв’язок зі своєю родиною. Його дружина Надія та троє синів: Сашко, Артем і Нікіта, стали для нього джерелом радості, але водночас нагадуванням про відповідальність і втрати, які він пережив. Війна залишила невидимі рани, які відображаються у щоденних взаєминах і мовчазних відстанях між членами родини.

Проте у фільмі відбувається несподіваний поворот: камера, яка зазвичай слідкує за Сергієм, повільно повертається на режисерку, відкриваючи нову перспективу. Ця зміна точок спостереження створює унікальний простір для відкритого діалогу про любов, втрати та людські стосунки, підкреслюючи, як війна впливає не лише на тих, хто на фронті, але й на всіх, хто залишається вдома. 

«Гра на перехоплення» (Володимир Мула, 2025)

Реальна історія братів Михайленків: Сергія, командира мобільної вогневої групи ППО, та Миколи — гравця Олімпійської збірної України з футболу. 

Поки один ризикує життям на передовій, інший представляє країну на світовій спортивній арені. Фільм досліджує глибокий зв’язок між двома братами, що борються за свою країну у зовсім різних, але взаємопов’язаних світах.

«Дівія» (Дмитро Грешко, 2025)

Медитативна подорож українською землею до та під час повномасштабного вторгнення. Фільм-спостереження показує катастрофічний вплив війни на природу та екологію, роботу екологів, саперів і зоозахисників. 

«Дівія» — це уособлення природи, життя та відновлення, протиставлений руйнівній силі війни та смерті.

«Простий солдат» (Артем Рижиков, Хуан Каміло Крус, 2025)

Режисер Артем Рижиков після початку повномасштабного вторгнення вступає до Територіальної оборони. Під позивним «Кенон» він бере з собою камеру, аби документувати війну зсередини. 

Фільм показує, як війна змінює особисте життя та змушує брати на себе неймовірну відповідальність.

«Спеціальна операція» (Олексій Радинський, 2025)

Документальна реконструкція окупації Чорнобильської атомної електростанції на основі відеозаписів камер спостереження. Фільм є свідченням злочинних дій російських військ у зоні однієї з найгірших ядерних катастроф в історії.

«Уламки світла» (Міла Тешаєва, Маркус Ленц, 2025)

Три роки після звільнення окупованих територій мешканці Бучі, Ірпеня та Бородянки намагаються відновити не лише свої міста, а й власні життя. Фільм стежить за п’ятьма героями різного віку та соціального становища: кожен з них несе тягар втрат і травм, пережитих під час окупації та бойових дій, але тримається за надію і солідарність. Та як відновити життя, коли війна ще триває, а рани лише заглиблюються? З плином часу, коли мрії про мирне життя тьмяніють, перед ними постають нові, непрості виклики.

Через особисті історії героїв фільм змушує замислитися, як відбудова фізичного простору переплітається з відновленням психологічного стану, і як пошук справедливості стає опорою для збереження надії та людяності у світі, зруйнованому війною.

Цьогорічний національний документальний конкурс Одеського міжнародного кінофестивалю об’єднує різні голоси та підходи до документального кіно, показуючи, як українські режисери відчувають, проживають і трансформують реальність у своїх роботах. Кожен фільм — це окрема історія про боротьбу, пам’ять, стійкість та мистецьку рефлексію сучасної України.