Юля Бєляєва вже понад 10 років ділиться знаннями з духовності та карми, поєднуючи буддійську освіту, власну практику й сучасний підхід до життя. У своєму інтерв’ю вона розвінчує популярні міфи про карму, пояснює, чому духовність і достаток не суперечать одне одному, та нагадує: ми самі створюємо свій досвід у цьому житті.
Існує думка, що карма — це покарання за минулі вчинки. Чи правда, що карма працює як система покарань і нагород?
Дякую за дуже цікаве питання. Багато людей вірять, що карма — це щось на кшталт системи покарань і нагород, і для них воно навіть «працює» саме так. Але якщо звернутися до першоджерел, то слово «карма» з санскриту буквально означає «дія». Тобто це не щось магічне чи езотеричне, а результат наших думок, слів і вчинків.
Умовно кажучи, це «ментальні записи» у нашій свідомості, які ми накопичували протягом життя (і навіть попередніх життів), а зараз вони проявляються в нашій реальності. І, звичайно, там є як позитивні, так і негативні записи, адже ми всі робили і хороше, і погане. Звідси й чорно-біле полотно нашого життя.
Якщо ми переконані, що карма є лише покаранням, то розум починає саме так і «записувати». Кожна неприємність підкріплює цю думку, і в результаті ми самі множимо відчуття, що «мене карають». Але якщо ми змістимо фокус і будемо робити більше добрих справ та плекати позитивні думки, то карма стане схожою на систему винагород.
Важливо пам’ятати: карма залежить від нас. Люди часто перекладають на неї відповідальність за події у своєму житті, але насправді саме ми створюємо свій досвід.
Чи правда, що карма повертається миттєво, як бумеранг? Як ви пояснюєте час і механіку цих наслідків?
Ні, миттєвої карми не буває. Це поширений міф, хоча інколи події складаються так, ніби вона працює саме так.
Будь-яка дія записується нашим розумом і проростає подібно до насіння. І щоб воно дало плоди, потрібен час: іноді це місяць, іноді рік чи навіть десятиліття. Ми ж не очікуємо, що картопля виросте наступного дня після посадки, тому що розуміємо, що це абсурд. Так само і з кармою: їй потрібні умови та час для дозрівання.
Наприклад, ви щедро залишили чайові офіціанту і раптом майже відразу отримали неочікувану суму на картку. Це не «миттєва карма», а просто прояв старих дій, які саме в цей момент дозріли й знайшли відповідне середовище для реалізації. А ваш добрий вчинок щодо офіціанта «записався» і принесе свої плоди в майбутньому.
Люди часто думають, що духовність вимагає відмови від матеріального, і що «щоб бути духовним, треба бути бідним». Як поєднати достаток і духовну практику?
Подивіться на мене, чи виглядаю я бідною? Зовсім ні. Я добре заробляю і водночас глибоко занурена у духовність. У мене глибока буддійська освіта, понад 20 курсів з духовної еволюції, регулярні ретрити, викладання безкоштовних курсів. Це справді духовний шлях.
Я переконана: у наш час, щоб бути духовним, потрібно бути багатим. Це необхідність! Адже чистий розум не може існувати під тягарем постійних переживань про гроші, оренду, садок для дитини чи що поставити на стіл. Брак грошей створює тривогу, яка заважає навіть елементарній концентрації під час медитації.
Тому я завжди кажу: дозвольте собі бути і духовними, і заможними водночас. Це не суперечність, а найкраща основа для гармонійного життя.
Багато хто вірить, що карма є лише про попередні втілення (попередні життя). Наскільки важливі теперішні дії й наміри в порівнянні з уявною «кармою минулих життів»?
Як ми вже говорили, карма є сумою моїх думок, слів і дій за всі життя. Включно з цим. І особливо в цьому житті!
Карма минулих втілень справді існує, і ми приносимо її сюди як початковий багаж. Це пояснює, чому ми народжуємося в різних умовах: у когось є достаток, у когось постійна нестача; хтось має міцне здоров’я, а хтось від початку стикається з викликами. Це своєрідні стартові умови.
Але найголовніше, що ми маємо вплив на теперішнє. Саме зараз ми можемо змінити те, що нам не підходить або тягнеться з минулого. Наші дії й наміри сьогодні сильніші за будь-які тіні минулих життів.
Багато хто вважає, що медитація автоматично «вирішує» кармічні проблеми. Які реалістичні очікування потрібно мати щодо медитацій?
Чесно кажучи, вперше чую таку ідею. Якщо знаєте людину, яка вірить у це, буду рада з нею познайомитись і поспілкуватися.
Медитація не є “відльотом в космос”. Це тренування. Тренування концентрації, уваги та внутрішнього фокуса. У буддизмі ми кажемо, що медитація відкриває можливість побачити напряму, як працює світ.
Вона також створює нові кармічні зерна, бо наші думки теж є кармою. Тому кажуть: «Ми стаємо тим, на що медитуємо».
Чи існують «чарівні» ритуали або практики, які швидко «перепишуть» карму? Які практики дійсно працюють довгостроково?
Я не чарівниця, тож «чарівних пігулок» точно не зможу вам порадити.
Я працюю з інструментами, які існують понад 2500 років і довели свою ефективність. Вони допомагають створити будь-яку реальність, але результат завжди залежить від самої людини: наскільки наполегливо, свідомо та регулярно вона буде застосовувати ці практики.
Ніхто не зробить це замість вас. Ні я, ні якісь «чарівні ритуали». Змінювати життя може тільки сама людина.
Буддійські знання ми використовуємо не для того, щоб «переписати» карму, а щоб створювати її щодня. Так, є практики, які допомагають очистити старі нашарування, але головний акцент завжди має бути на майбутньому: яким ви хочете його бачити і що готові для цього робити.
Як не переплутати відповідальність за свою карму з наративами «винуватості жертви» (коли людина страждає, а їй кажуть, що це її карма)? Які етичні межі тут важливі для вчителя?
Це дуже тонке питання, і воно може навіть трохи боліти. Насправді ми, люди, часто плутаємо різні поняття. Ви згадали відповідальність і водночас про «винуватість жертви», і це справді хороший приклад.
Коли ми не до кінця розуміємо, як працюють причинно-наслідкові зв’язки, то нам може здаватися, що світ до нас несправедливий чи що люди поводяться з нами не так, як хотілося б.
Але навіть найболісніші події в нашому житті — це результат нашої поведінки: думок, слів, дій, ставлення до себе та інших. Якщо зараз я страждаю, це означає, що колись сама принесла страждання іншим людям, у цьому чи в минулих життях. Це закон, який працює завжди.
Та є дуже важливий момент! Коли йдеться про взаємодію вчителя й учня, вчитель не має в момент болю та страждання прямо сказати: «Це твоя карма, ти сам винен, тепер і розхльобуй». Хоч це ніби й правда, але такі слова можуть завдати ще більшого болю.
Учень і без того поступово доходить до цього розуміння. А завданням вчителя є не травмувати ще більше, а підтримати. Грамотний наставник завжди знає, як поводитися в таких ситуаціях. Ми опановуємо знання роками, щоб навчитися ставитися до кожного з любов’ю та співчуттям. Це ціла наука і водночас мистецтво, аби не завдати додаткового болю людині, яка вже страждає.
У справжнього вчителя є чотири різні «режими», між якими він перемикається залежно від типу учня і ситуації. Це і є мистецтво допомагати через любов, навіть коли боляче.
До речі, якраз зараз, під час цього інтерв’ю, ми працюємо над створенням курсу для вчителів та експертів із карми грошей. Отак нативна реклама сама й вийшла.
