Про музичний ринок в Україні та музчні вподобання артистів щодо пібору пісень, в ексклюзивному інтерв’ю розповідає менеджер з продажу пісень Анастасія Бойко.
Як ти потрапила у сферу шоу-бізнесу, чи цікаво працювати у ній?
Декілька років тому я навіть і не здогадувалась що буду працювати в сфері шоу-бізнесу. Навчаюсь я зовсім в іншій сфері, моя спеціальність – це публічне управління та адміністрування, але працювати я вирішила не по спеціальності. В продаж пісень я потрапила випадково, мій чоловік автор пісень, Андрій Парфенов, мені просто хотілось якось йому допомагати і я спробувала шукати клієнтів для його пісень. Довгий час в мене нічого не виходило, але десь через рік я змогла сама, без його допомоги продати декілька пісень топ артистам. Я зрозуміла що дуже важливо аналізувати стиль пісень виконавця, самого виконавця, намагатися передбачити його наступні кроки по музиці, пропонувати цікаві але умісні експеременти та налагоджувати особисте спілкування. Спочатку я губилась у питаннях, що таке суміжні права, авторські, що таке роялті та стрімінг, вивчала договори та всі юридичні моменти, музичні терміни, що таке мультисессія проекту, що таке мастеринг та зведення, та ще десятки питань які для людини не з цієї сфери дуже незрозумілі.
Переглянути цей допис в Instagram
Який етап від створення пісні до продажу проходить ?
Кожну зроблену пісню на продаж я слухаю по декілька разів та намагаюся зрозуміти кому саме з артистів вона могла би підійти як по стилю, так і по вокальним даним, хто буде максимально гармонічно виглядати/слухатись в цій пісні. Зараз в мене вже багато клієнтів, не тільки з України, а й з Казахстану, Литви, Узбекистану, Америки, та інших країн. Мені подобається ця сфера, тому що колись я сама намагалась займатися музикою, доречі так з Андрієм (ред. Андрій Парфенов, сонграйтер) ми і познайомилась, я купила у нього пісню і я пам’ятаю які в мене були питання як у людини, котра ніколи не зіштовхувалася з цим і напевно це також допомогло мені у сфері продажу пісень, тому що я розумію дві сторони, і сторону автора і сторону виконавця. Далі в нас ще багато планів, ми плануємо запускати своїх артситів та відкрити художню та вокальну школу під брендом «Поки ти спав», так як пів свого життя я займалась малюванням, я також хотіла би хоча б якось, але бути причетною до цієї сфери.
Як працювати із менеджером артиста? Важко/ легко?
Тут це залежить від людини. В більшості випадків, менеджер артиста-початківця – це або знайомий, або не дуже замотивована людина, котра не має досвіду у спілкуванні та переговорах, тому буває що дійсно тяжко знайти спільну мову, або банально дочекатися відповіді. Але я можу сказати, що є такі менеджери, які навпаки, дуже сприяють розвитку артиста, ведуть перемовини професійно, з повагою та пропонують компроміси вигідні обом сторонам.
Я вважаю, що менеджер артиста – це його обличчя, пропозиції щодо пісень, співпраці, реклами або пропозицій щодо виступів, можуть як пройти повз артиста, через непрофесійний підхід менеджера чи навпаки, менеджер може вибити найкращі та найвигідніші умови та пропозиції щодо співпраці з його артистом.
Чи багато артистів на пряму звертаються щодо нових пісень ?
Зараз можу сказати, що, так, набагато більше ніж 1-2 роки тому, причин на це декілька, по-перше, мене вже знає більша кількість людей ніж це було раніше, по-друге, останнім часом вийшло багато пісень у топ артистів, саме авторства нашого продакшну, по-третє, як ви самі можете побачити, музика в Україні дуже інтенсивно розвивається, все більше і більше молоді намагається спробувати себе і цій сфері.
Також, ніхто не відміняв «сарафан», коли я знайшла одного клієнта, він залишився задоволений від співпраці і порекомендував мене іншим знайомим, котрі також шукали музичний матеріал.
Яку тематику зазвичай хочуть чути у піснях ?
Взагалі для кожного артиста це індивідуально, але є різні обставини такі, як:
-сезонність
-ситуація в країні
– тренди, часто буває що одна пісня круто «залітає» у чарти, нав’язуючи певний тренд.
-пісні, які з більшою вірогідністю добре поширяться по соціальним мережам, звісно у перші місяці війни всі хотіли кричати від емоцій, котрі дала нам всім війна, кричати навіть через пісні. Зараз трішки менше запитів щодо патріотичних пісень, тому що багато вже сказано в піснях, і якщо артист випустить 57 пісню зі слово «герой» чи «калина», то люди можуть розцінити це як спекуляція на темі війни. Навіть, якщо це не так.
Зараз багато запитів щодо танцювальних та позитивних пісень, тому, що я вважаю з психологічної сторони люди намагаються трішки відволіктись від сумних новин, та скоро літо, тепла пора і це саме час для подібних пісень.
Скільки часу займає продаж однієї пісні ?)
Не має якось навіть середнього показника, буває що за 5 хвилин перший же клієнт, який почув пісню її одразу й купує, а буває ситуація, наприклад, як на тому тижні, коли в нас купили пісню зроблену ще в 2019 році. Пісня- це як депозит, вона не просить їсти, і всеодно рано чи пізно знаходить свого власника. Гарний приклад, це пісня MAYOROVA – незамінних, спочатку її почув один артист, та сказав, що це не хіт, а коли її почула Даша, вона одразу побачила в ній потенціал, та максимально підлаштувала її під свій стиль і бачення, і на третій день релізу опинилася на 2-му місця в AppleMusic «ТОП-100 України», та на першому місці у «ТОП 25: Київ». Буває, ще таке, що пісню просто забронювати на тиждень-другий, дають завдаток, але через два тижні перестають відповідати. Та через великий потік пісень, я й сама не одразу згадала за цю ситуацію, тим самим нова пісня була «заморожена» на місяць, і потім вже з першої розсилки знайшла свого клієнта.
Яку кількість пісень вдалось просунути в життя ?
Скажу честно, що після 100-ї пісні, ми перестали рахувати. Не так важливо скільки продано пісень, а скільки саме випущено. На мою думку, де приблизно кожна друга пісня виходить у світ, а інші чекають свого часу.
Які на твою думку тенденції української музики?
Як людина, котра постійно спілкується з артистами, особливо з початківцями, можу сміло заявити, що в Україні дуже багато талановитих людей з оригінальними музичними ідеями та запитами. Але є певні артисти, котрих я називаю «Лідери думок», і вони випускають м’яко кажучи, не самий цікавий продукт. Не дивлячись на це, українська музика розвивається шаленими темпами і буде й далі так само розвиватися якщо, в нашій країні буде з’являтися гарна заміна всяким «Інстасамкам», «Моргеншернам», «Асті» та «Баста», у котрих й досі й шалена підтримка від української молоді. Візьмемо у приклад 15-річного хлопця, у якого підлітковий період, татуювання у найпомітніших місцях та цитування вирізів із «пацанських пабліків», і він напрядчи захоче слухати пісню про «кропиву» чи про щось велике, тому скоріш за все він увімкне пісню Гуфа, Басти чи Скріптоніта. І ось саме тоді, коли у нас в Україні з’являться подібні артисти, тоді молодь поступово змінить свої музичні вподобання. Я не кажу, що музика повинна бути саме такою, але безглуздо буде заперечувати те, що і така музика є у попиті.
Як війна скорегувала Вашу роботу ? Пригадай перші місяця війни.
Перші три місяці буду відверта, не завжди було до музики та роботи, але на мож здивування попит на пісні був, не великий, але був. Для деяких людей музика, це щось типу психолога, можливість виговоритися, відволіктися на цей студійний процесс, тому робота яка ні яка але була. Багато пісень ми вирішили просто подарувати людям, котрі не можуть собі дозволити їх придбання. Андрій та деякі інші автори зробили таку ініціативу, що кожен хто хочу співати але не може фінансово собі це дозволити міг звернутися та отримати авторську пісню, тому і цією ідею була робота. Зараз ситуація інша, музичний ринок більш менш стабілізувався та дає велику надію на процвітання.
